Старе місто Ніцци

Старе місто Ніцци

Старе місто – давня частина Ніцци, в якій легко заблукати. Безладний лабіринт вуличок, старовинні будинки, кругом – ресторанчики, крамниці, галереї художників.

Бродити по Старому місту краще пішки: по багатьом вузьких вуличках автомобіль не проїде, а велосипед доведеться тягати по кам’яних сходах. Але туристу під силу дослідити трикутник, обмежений зі сходу Замковим пагорбом, з півдня – набережній Ета-Уні, з заходу променадом Пайон, з півночі – площею Гарібальді.

До початку XVII століття цей невеликий трикутник під захистом цитаделі і становив власне Ніццу. Поточна з Приморських Альп річка Пайон, в якій пралі прали білизну, часом затопляла місто. До сімдесятих років минулого століття примхливу річку запроторили в підземну трубу, вона перестала відокремлювати Старе місто від нового, що розкинувся дугою уздовж затоки Ангелів.

Старовинні квартали – не тільки атракціон для туристів. Ночами тутешні площі перетворюються в кафе під відкритим небом, тут танцюють, житель Старої Ніцци замикає вікна в надії заглушити музику і многоязыкий говір. Але вранці він прямує з кошиком на ринок Курей-Салея і п’є з друзями кави в бістро, озираючи притихшую вулицю. Два життя, туристська і звичайна, йдуть паралельно.

У літню спеку вулиці Старої Ніцци милосердні до туристів: контраст температур розпечених черепичних дахів і вузьких затінених вуличок приводить в рух повітря – тут завжди дме прохолодний вітерець. Тому-то городяни без найменшого сорому вивішують за вікно білизна для просушування. Різнокольорові будинку з зеленими віконницями виглядають так, наче час зупинився пару століть тому. Поруч – настільки ж старі невеликі барокові храми, каплиця Пресвятої Трійці і Святої Плащаниці, церква Святого Якова, каплиця Милосердя з її сліпучими фресками і позолотою, церква Святого Франциска з Паоли, що стоїть навпроти Опери Ніцци.

Вулички Старого міста настільки вузькі, що оцінити красу будівель деколи важко. Така доля палацу Ласкарі на рю Друат – щоб насолодитися його красою, треба потрапити всередину, де туриста чекають інтер’єри в стилі італійського бароко і Музей музичних інструментів, другий у Франції за багатством колекції.

На площі ж Россетті, в серці Старого міста, височіє прекрасний кафедральний собор Святої Репарати, покровительки Ніцци. У III столітті п’ятнадцятирічна дівчинка з Кесарії Палестинської відмовилася відректися від Христа і була обезголовлена, душа її у вигляді голуба відлетіла на небо. Переказ свідчить, що тіло мучениці поклали в човен, яку ангели своїм подувом привели сюди, на берег затоки Ангелів.

Турист направить свої стопи по витертих камінню звивистих вуличок, підніметься на вежу Белланда, щоб охопити оком сяючий морський горизонт, в знемозі сідає за столиком вуличного кафе скуштувати місцевих коржів сокка з сіллю і чорним перцем. З кладовища на Замковому пагорбі долетить дзвін. Вітер принесе дихання затоки – таке ж свіже і чисте, як подув ангелів вісімнадцять століть тому.