Пале-Рояль (Королівський палац)

Пале-Рояль (Королівський палац)

Пале-Рояль – Королівський палац – зовсім не завжди був королівським. Спочатку він називався Кардинальським, тому що побудував його, кардинал Рішельє.

Рішельє, великий любитель краси та комфорту, зумів побудувати палац, багато в чому перевершує розташований неподалік Лувр. Можливо, королівська сім’я трохи заздрила такого пишності – у всякому разі, Рішельє вважав за благо заповідати палац сім’ї монарха.

Після смерті Людовика XIII саме сюди видаляється з Лувру вдова Анна Австрійська з дітьми. Палац стає Королівським. Тут проходить дитинство Людовика XIV, » Короля-Сонце. Змужнівши, він поселить тут свою фаворитку, Луїзу де Лавальер, але вона буде змушена втекти з Пале-Рояль за часів Фронди.

Тоді Людовік подарував палац братові – Філіпу Орлеанському. Звикла до розкішного життя і вічно відчуває потребу в грошах, Філіп поставив справу на комерційну основу. Перед палацом виникли кафе і лавки. З’явився театр, пізніше перетворився в Комеді Франсез. Потім навіть цирк-шапіто. На кілька років квартал навколо Пале-Рояль став величезним розважальним центром, що включали в себе навіть бордель.

Але саме тут почалася революція, саме звідси юрба рушила брати Бастилію. Філіпа Орлеанського стратили, палац націоналізували, але ненадовго: розпочалася Реставрація, повернулися колишні господарі, палац знову блищить. Але це тимчасовий блиск: знову революція 1848 року, Пале-Рояль у занепаді, а Паризька комуна і зовсім спалює його.

У 1873 році палац відновили. З цього часу в ньому постійно розміщуються Державна рада Франції, Конституційний рада і міністерство культури.

Остання за часом реконструкція Пале-Рояль закінчилася в 1986 році. При вході в палацовий сад з’явилися так звані Колони Бюрена — 260 відрізків колон різної висоти, облицьовані чорним і білим мармуром. Парижани сперечалися два роки, перш ніж піти на розміщення тут настільки незвичайній інсталяції. У підсумку звиклися з цією думкою і вважають тепер Колони Бюрена однією з визначних пам’яток Парижа.