Ратуша

Ратуша

Сучасна Ратуша Парижа веде свій родовід від будинку на березі Сени, купленого в 1357 році купецьким прево Етьєном Марселем для проведення тут міських зборів. Прево відчував у цьому гостру необхідність: він був головою реформаторського руху, намагається поставити монархію під контроль парламенту (Генеральних Штатів).

Таким чином, будинок на березі Сени вже в XIV столітті став точкою зосередження ідей і практики міського самоврядування. Цю місію він зберіг аж до нашого часу.

У 1533 році італійський архітектор Боккадор перебудував будинок, перетворивши його на справжній палац з розкішним фасадом, як це було прийнято в епоху Відродження. Інтер’єри будівлі не поступалися версальським – тон в міському муніципалітеті ставили заможні торговці, вони охоче вкладали гроші в символ своєї влади.

Площа перед Ратушею довгий час іменувалася Гревській. Тут відбувалися народні гуляння, тут публічно стратили. Бачила площа безліч бунтів і революцій, але Ратуша переживала їх благополучно, поки не розпочалася Паризька Комуна. Та спалила будинок разом з міськими архівами і бібліотекою.

Нинішню Ратушу побудували спеціально для міської влади на історичному місці у 1882 році. Будівля стало більше, але в основних рисах є реплікою старої мерії. З’явилися доповнень варто відзначити 80 статуй видатних парижан і діячів Франції, розмістилися в нішах на стінах палацу. Його інтер’єри раніше розкішні.

Сьогодні тут розташовується мерія Парижа. Офіційно Ратуша називається Готель де Вілль (міський палац). Перший мер міста був обраний тільки у 1977 році, до цього такої посади не було з часів Паризької Комуни. У будівлі одинадцять разів у році засідає рада, що вирішує проблеми і Парижа, і однойменного департаменту (регіону Франції). Засідання Ради є відкритими і публічними.

В Готель де Вілль почесних гостей Парижа приймає особисто мер столиці. Ратуша грає в житті Парижа не тільки офіційну роль: тут постійно проводяться виставки та культурні заходи.