Церква Нотр-Дам-де-Шан

Церква Нотр-Дам-де-Шан

Церква Нотр-Дам-де-Шан (церква Богоматері Полів) знаходиться на бульварі Монпарнас. Район, прилеглий до Латинського кварталу, протягом століть поєднував забудову з полями і луками, звідси і назва.

Приблизно в цьому місці ще в античні часи знаходився храм Меркурія. Після християнізації Галлії храм був присвячений Діві Марії, в X-XI століттях тут з’явився монастир. В XI столітті король Роберт Благочестивий вирішив перебудувати монастирську церкву – її назвали вже Нотр-Дам-де-Шан. Монастир був спочатку бенедиктинським, потім кармелітським – саме тут під ім’ям Луїзи милосердної протягом тридцяти шести років жила колишня фаворитка Людовика XIV Луїза де Лавальер. Під час Французької революції і монастир, і церква були зруйновані, але збереглися в людській пам’яті.

У 1858 році прихід Нотр-Дам-де-Шан був відновлений. Спочатку Святі Меси відбувалися в дерев’яній каплиці. Але в 1867 році був закладений перший камінь відроджуваної церкви. Будівництво доручили архітектору Полю-Рене-Леону Гине, який вибрав для будівлі романський стиль. Храм був освячений і відкрив свої двері для прихожан в 1876 році.

Як багато церков, що будувалися в Парижі в епоху Другої імперії, будівля спирається на сталевий каркас, розрахований Гюставом Ейфелем. Це дало можливість застосувати високий звід і створити величезний простір з двома рядами легких арок, які спираються на хрестоподібні колони. У цьому просторі очей легко знаходить двадцять два полотна художника Жака Обера, що зображують сцени з життя Богоматері. Живописець витратив на цю роботу вісімнадцять років життя. Картини абсолютно точні етнографічно: Обер спеціально кілька разів їздив до Палестини, щоб спостерігати за повсякденним життям жінки у Святій Землі.

Дуже цікаві знаходяться тут стояння Хресної Дороги Спасителя: художник Фредерік де Курси виконав їх в техніці гризайль на емальованому міді. Робота виставлялася в Салоні 1879 року.

Каплиця Богородиці прикрашена чудовою статуєю Діви Марії з Немовлям на руках, створеної Альфредом Адольфом Лепере. Маленький Ісус тримає в руках терновий вінець, який Йому належить одягнути. Обличчя Його задумливо. Богоматір дивиться на небо, в Її очах сльози.