Церква Успіння Божої Матері

Церква Успіння Божої Матері

В церкві Успіння Божої Матері, розташованої в ста метрах на північ від саду Тюїльрі, настільки ж часто, як французьку, можна чути польську мову: ця церква належить до Польської католицької місії у Франції.

Сам храм збудував для монастиря Успіння Божої Матері архітектор Карл Эррар – це було між 1670 і 1676 роками. Під час революції монастир був знищений, на його місці – буквально впритул до церкви – розташовується зараз Суд рахунків, вищий орган фінансового контролю Франції. Храм ж уцілів. Прийшовши до влади, Наполеон виділив кошти на його відновлення.

6 березня 1806 року Папа Пій VII відслужив тут Святу Месу, під час якої отримали причастя багато поляків, які служили в наполеонівської армії. Вже після поразки Наполеона у французькій столиці влаштувалися багато відомі польські родини – Чарторийські, Понятовські, Дабровские. Колонія росла і далі: після поразки повстання 1830 року поляки, прагнучи уникнути сибірського заслання, ринули в Париж.

Еміграція потребувала пастирському піклуванні, і в 1836 році в Парижі була заснована перша польська католицька місія. У 1844 році вона здобула постійна адреса на вулиці Сент-Оноре. Бачачи релігійне завзяття поляків, архієпископ Парижа Денис Аффре дозволив їм служити меси на рідній мові в розташованій поруч церкви Успіння Божої Матері. З тих пір вона називається польською і служить центром духовного тяжіння для польської діаспори у Франції.

Храм у стилі бароко невеликий за розмірами, але незвичайний по архітектурі. Здається, що весь об’єм будівлі займає круглий барабан з масивним куполом. Всередині немає звичного прямокутного головного нефа – він зовсім цілий, у формі ротонди діаметром 24 метри. Приміщення пишно прикрашена картинами і скульптурами. Виділяється статуя Ісуса з польським гербом на постаменті, портрети великих діячів польської Католицької Церкви у вівтарі Богородиці, список з Остробрамської ікони Божої Матері. Над купіллю зі святою водою встановлена порцелянова фігурка польського короля. Купол прикрашений величезною фрескою «Успіння» кисті Шарля де Ла Фосса, розписаного також купол Будинку інвалідів.