Церква Сен-Жак-дю-Від-Па

Церква Сен-Жак-дю-Від-Па

Церква Сен-Жак-дю-Від-Па знаходиться на вулиці Сен-Жак, на південний схід від Люксембурзького саду. Зовні будівля справляє враження незавершеного: над симетричними фасадом височіє тільки ліва башта, правою немає. Настільки ж суперечлива і вся історія церкви.

Земля в цьому місці приблизно з 1180 року належала братам-госпитальерам – лицарям Ордена Святого Іоанна, пізніше відомого як Мальтійський орден. В 1572 році сюди перемістилися за вказівкою Марії Медичі також монахи-бенедиктинці монастиря Сен-Маглуар. Каплиця, а згодом і церкву бенедиктинців, виявилися тісні для населення прилеглих кварталів, і в 1630 році брат Людовика XIII Гастон Орлеанський вирішив церква розширити. Задумано було багато, але коштів систематично не вистачало, і парафіяни, добрі католики, приходили сюди раз на тиждень попрацювати безкоштовно.

На життя парафії справила величезний вплив молода харизматична абатиса жіночого монастиря Порт-Рояль Марія-Анжеліка Арно, видатна діячка янсенистского руху, пізніше визнаного єрессю. Саме тут, у Сен-Жак-дю-Від-Па, був похований один із стовпів янсенистского руху Дювержье де Горанн, абат Сен-Сиранский – це надовго зробило церкву місцем поклоніння янсенистов. Герцогиня де Лонгвиль, яка звернулася до янсенизму в кінці свого життя, пожертвувала чималі кошти на продовження будівництва храму, і тут поховано її серце. Тут же спочиває прах знаменитого астронома Жана-Домініка Кассіні, який відкрив чотири супутники Сатурна і Велика червона пляма на Юпітері.

Майже чверть століття, з 1756 по 1780 рік, настоятелем церкви був священик Жан-Дені Кочин, блискучий проповідник і переконаний благодійник. Він заснував при церкві лікарню Святого Якова для бідних – так Сен-Жак-дю-Від-Па повернулася до своїх коренів (орден госпітальєрів славився розвиненою медициною). Лікарня існує і досі носить ім’я свого засновника. У церкві можна бачити мармурову пам’ятну дошку зі словами подяки священику, який віддав все своє майно на справу допомоги незаможним.

У роки революції церква була розграбована і перетворена в «храм милосердя». При Наполеоні будівлю повернули віруючим, при Липневої монархії – відреставрували. У дев’яності роки минулого століття реставрація повторилася, тут були відновлені старовинні інтер’єри.