Замок Фонтенбло

Замок Фонтенбло

Замок Фонтенбло – королівський палац у шістдесяти кілометрах від Парижа. Версаль, звичайно, відомий більше. Але за насиченістю історичними подіями, за красою й багатством Фонтенбло йому не поступається. І відвідувачів тут раз в десять менше, ніж у Версалі, – ніяких натовпів, можна спокійно гуляти по парку.

Перша згадка про замок припадає на роки правління Людовика VII (1137 рік). Саме тут у Різдво 1191 Філіп-Август, перший монарх вже не франків, але Франції, святкував повернення з Третього хрестового походу. Фортеця розбудовував Людовик Святий, в 1268 році в замку народився Філіп Красивий – він же тут помер, впавши з коня. Частина історії Фонтенбло писали царствені дами: тут жили майбутня королева Франції Жанна Бургундська і королева Англії Ізабелла Французька, тут підписали шлюбний договір майбутній король Іоанн II Добрий і герцогиня Бона Люксембурзька, яка померла, так і не дочекавшись корони.

Розквіт замку припав на XVI століття, епоху Франциска I, – він перебудував Фонтенбло в дусі Ренесансу. Середньовічну фортецю знесли (за винятком частини куртин) і звели величезний палац з протяжними крилами. Роботу вели видатні італійські майстри – архітектор Себастьяно Серліо, живописець Россо Фьорентіно. Для Фонтенбло король купив «Мону Лізу» Леонардо да Вінчі, полотна Рафаеля, копії римських статуй, чудову бронзу.

Фонтенбло полюбив його спадкоємець Франциску Генріх II – тут народилося більшість його дітей. Однак нащадки Генріха обрали в якості резиденцій Лувр і Блуа. Проте на рубежі XVI-XVII століть для реконструкції палацу запросили видатних французьких і фламандських майстрів – Мартена Фремине, Амбруаза Дюбуа. Народилася «друга школа Фонтенбло», що стала явищем французького мистецтва.

З Фонтенбло зв’язали свої біографії європейські монархи: тут підписав шлюбний контракт польський король Владислав IV, тут шведська королева Христина вбила свого зброєносця і коханця Мональдески, а в 1717 році замок відвідав Петро Великий.

У роки Революції замку шкодять грабежі та пожежі, але у 1804 році Наполеон починає відроджувати його. Сюди він ув’язнив папу Пія VII, отлучившего імператора від церкви, – і в 1813 році було укладено конкордат, подчинявший церковний престол монарху. Наполеону це не допомогло: рік тому саме в Фонтенбло він підписав своє перше зречення. 20 квітня 1814 року в парадному дворі імператор прощався зі своєю старою гвардією.

Палац у родились тут стилі французького маньєризму чудовий. До центрального входу веде величезна сходи-підкова. Експозиція налічує до сорока тисяч одиниць – від полотен великих майстрів до королівської меблів. Тут можна побачити ту саму кімнату, в якій Наполеон відрікався від престолу, апартаменти імператриці Жозефіни, Бальний зал з розписами, присвяченими полюванні, Тронний зал.

Головним фасадом палацу виходить на величезний ставок з коропами. Навколо – парк площею 130 гектарів: сад Діани, Англійська… Ще далі – ліс Фонтенбло, надихало імпресіоністів та художників барбізонської школи.