Міст Міняйлів

Міст Міняйлів

Міст Міняйлів, що з’єднує острів Сіте з правим берегом Сени недалеко від Шатле, має, як і все в Парижі, багату історію.

Спочатку на його місці стояла дерев’яна переправа, побудована ще в IX столітті. Вона вела прямо до королівського палацу на острові. Міст, як це зазвичай робилося в ті часи, так щільно забудували будинками в чотири і навіть п’ять поверхів, що перехожим неможливо було побачити хоч шматочок Сени. Там стояли 140 будинків і 112 крамниць і майстерень! Назва міст отримав саме з-за того, що на ньому відбувався товарно-грошовий обмін.

У XIV столітті королівська резиденція перемістилася в Лувр, і дорога на Святі Меси в собор Нотр-Дам стала проходити через міст Міняв. Тому його прикрасили скульптурами французьких королів. Зараз ці скульптури знаходяться в Луврі.

Міст один раз горів, не раз руйнувався. Це обвалення описано в романі Патрика Зюскінда «Парфумер». Міст зіграв свою роль і в романі Віктора Гюго «Знедолені» – саме звідси кинувся в Сену інспектор Жавер. Міст писали художники – так, на полотні Юбера Робера «Знесення будинків на мосту Міняйл» зображено історичну для Парижа подія. Глядач як би стоїть спиною до берега і бачить височенні білі гори розбитого вапняку, з якого будували оселі, ще не знесені стіни, робочих на розбиранні, коня з возом в очікуванні вантажу. Все так і було – всі будівлі знесли в 1786 році при Людовику XVI. Можна уявити, яким голим здався городянам міст без крамниць і будинків!

Сучасний вигляд міст набув у XIX столітті, коли почалася так звана «османизация» Парижа. В 1858 році, під час правління Наполеона III, старі дерев’яні конструкції прибрали і за два роки побудували двійник мосту Сен-Мішель, розташованого навпроти. Трехарочный кам’яний міст довжиною 103 метри хоч і прикрашений імперською символікою, але, звичайно, виглядає не так мальовничо, як старий, уставлений будинками. Зате він став сучасним і безпечним.