Кладовище Монмартр

Кладовище Монмартр

Кладовище Монмартр було відкрито після того, як влада Парижа заборонили ховати в межах міста. На початку XIX століття навколо Парижа відкривають відразу чотири нових кладовища: Пассі на заході, Пер-Лашез на сході, Монпарнас на півдні і Монмартр на півночі.

Кладовище розташували на місці колишнього кар’єру, нижче рівня вулиць (нині частина вулиці Коленкур проходить віадуком прямо над ним). Колись тут видобували вапняк, а під час революції і Паризької комуни в братських могилах ховали убитих.

Це місце спочинку багатьох знаменитостей, які жили і працювали на Монмартрі, користується популярністю у туристів. При вході можна взяти безкоштовний план, щоб не заблукати серед 20000 старих склепів і нових поховань (в рік на кладовищі з’являється до 500 могил). Цвинтар займає 11 гектарів, на ньому є свої вулиці і проспекти. Незрозуміло, чому, але його облюбували кішки, вони десятками ходять по території.

Найбільш відвідувана могила – національної улюблениці співачки Даліди. Тут, у її позолоченого пам’ятника в повний зріст, завжди повно свіжих квітів. На цвинтарі поховані також композитори Адольф Адан, Жак Оффенбах, Гектор Берліоз, винахідник саксофона Адольф Сакс, вчені Андре-Марі Ампер і Жан Фуко, танцівники Вацлав Ніжинський, Людмила Черіна, Огюст Вестрі, художники Едгар Дега, Гюстав Моро, Франциск Пульбо, письменники Теофіль Готьє, Генріх Гейне, Олександр Дюма-син, Стендаль, брати Гонкуры. На кладовищі знаходиться кенотаф (порожня могила) Еміля Золя – його прах перенесли звідси в Пантеон.

Вважається, що саме тут, поруч з матір’ю і вітчимом, похований архітектор Огюст Монферрана, будівельник Ісаакіївського собору в Санкт-Петербурзі. Сам він хотів лежати під своїм собором, але імператор Олександр II не дозволив – Монферрана був католиком. Його відспівали у католицькій церкві св. Катерини на Невському проспекті, траурний кортеж тричі провіз труну навколо Ісаакіївського собору, після чого тіло архітектора доставили до Франції.

На кладовищі Монмартр знайшли останній притулок і муза Тулуз-Лотрека, «королева канкану» Луїза Вебер, і кохана Дюма-сина знаменита куртизанка Марі Дюплесси, прототип Маргарити Готьє з його роману «Дама з камеліями». Просто неможливо перелічити імена всіх похованих тут знаменитостей.