Пам’ятник маршалу Жозефу Галлиени

Пам'ятник маршалу Жозефу Галлиени

Пам’ятник маршалу Франції Жозефу Галлиени стоїть на площі Вобан. Ім’я Галлиени не надто відоме в Росії, але для парижан воно – символ мужності і надії. Недарма на постаменті пам’ятника написано: «Жозефу Галлиени – місто Париж».

Жозеф Симон Галлиени закінчив військову академію Сен-Сір, служив в колоніальних військах. Був губернатором Мадагаскару. У квітні 1914 року вийшов у відставку за станом здоров’я, жив у своєму маєтку. Ветерану було вже 65 років.

7 серпня 1914 року англо-французькі частини програли прикордонне бій з німецькими військами. Німці завдавали удару в обхід Парижа. Головнокомандувач Жоффрей вважав, що потрібно здати Париж і за Сеною нав’язати ворогу вирішальний бій.

Військовий міністр Мессими вимагав від Жоффра створення армії оборони столиці, але той відмовчувався. Тоді міністр викликав Галлиени і призначив його військовим комендантом Парижа. До складу гарнізону столиці передали армію генерала Монури. Уряд покинуло місто. Відповідальність за столицю Франції лягла на літнього, смертельно хворої людини.

Старий солдат проявив мужність, енергію і передбачливість. Налагодив авіарозвідку. Радіостанція на Ейфелевій вежі вела перехоплення німецьких повідомлень. Навколо Парижа рили окопи, обладнали артилерійські позиції – столиця перетворювалася у фортецю. Розуміючи можливість її падіння, комендант наказав замінувати частина об’єктів, включаючи Ейфелеву вежу.

Галлиени першим усвідомив: німці відмовилися від плану охоплення Парижа і повернули на схід, щоб взяти в кліщі французьку армію. Тим самим вони підставили свій фланг під удар. Галлиени наполягав на ударі силами армії Монури. Жоффрей вичікував. Британські союзники, яких Галлиени сподівався переконати, взагалі не стали розмовляти з літнім втомленим людиною в окулярах. І тоді комендант Парижа почав рух військ, не чекаючи наказу. Розгорнулося битва на Марні. В його критичний момент Галлиени зумів за добу перекинути з Парижа 6000 свіжих солдатів з допомогою мобілізованих паризьких таксі – німці відступили.

Париж встояв. У 1916 році Галлиени знову вийшов у відставку і помер. У 1921 році йому було посмертно присвоєно звання маршала Франції.

Пам’ятник маршалу поставлений на площі Вобан у 1926 році (автор – скульптор Жан Буші). Площа перед Будинком інвалідів, усипальницею великих воїнів Франції, стала гідним місцем для пам’ятника людині, що врятувала Париж.