Площа Шатле

Площа Шатле

На площі Шатле знаходяться два театри і один фонтан. Розташована вона в центрі міста, біля мосту Міняйл, і є одним із важливих транспортних вузлів столиці.

По-французьки chatelet означає «лицарський замок». У самому справі, в 1130 році Людовик VI побудував біля мосту Міняйл (який тоді вже існував) фортеця Гранд-Шатле, щоб захистити з цього боку вхід на острів Сіте. Але діяльний Філіп Кривий, перший король Франції, наважився назвати себе цим титулом (до нього були «королі франків»), незабаром побудував навколо Парижа стіну, і фортеця втратила своє значення. Протягом століть вона була в’язницею. У 1802 році Наполеон наказав знести і поставити на цьому місці фонтан на честь імператорських перемог.

Фонтан Перемог має другу назву – Пальмовий. Створений за проектом головного інженера служби водопостачання Парижа Франсуа-Жана Бралля, він прикрашений кам’яними пальмовим листям, між якими вибитий довгий список наполеонівських перемог. Пальмовий фонтан – зразок наполеонівського ампіру, що поєднує в собі елементи класичної римської архітектури з єгипетськими мотивами. Вінчає колону статуя богині Перемоги Луї Симона Буазо.

Один напроти одного на площі знаходяться два найвідоміших театру-«близнюка» – Шатле і Міський, що з’явилися тут в період містобудівних реформ барона Османа. Обидва будівлі збудовані за проектом Габріеля Давиу, у них однакові фасади.

Міський театр раніше називався «Театр Сари Бернар» – знаменита актриса в 1899 році взяла його в оренду. Під час окупації театр втратив ім’я актриси-єврейки. У 60-ті роки минулого століття будівлю було відремонтовано за рахунок міста і отримало нинішню назву. Тутешня сцена віддана сучасної хореографії.

Навпроти знаходиться ще більш знаменитий театр «Шатле». Тут, зокрема, вручається французька національна кінопремія «Сезар». На початку XX століття саме тут йшли «Російські сезони» Сергія Дягілєва. Сцена театру бачила Матильду Кшесинську, Анну Павлову, Тамару Карсавину, Вацлава Ніжинського, Сергія Лифаря. Тут співав великий Федір Шаляпін.