Театр де ля Віль

Театр де ля Віль

Театр де ля Віль (Міський театр Парижа) знаходиться на площі Шатле. Це одна з найпрестижніших сценічних майданчиків Франції, її провідний театр танцю. Хореографи всього світу вважають за честь отримати запрошення і працювати тут.

Створено театр під час містобудівних перетворень барона Османа (1862 рік) видатним архітектором Габріелем Дэвиу – він спроектував і розташований навпроти «театр-близнюк» Шатле. Але долі в театрів виявилися абсолютно різними.

Якщо Шатле славився своїми пригодницькими постановками, то його візаві, який отримав спочатку назву «Театр лірик», ставив опери Гуно, Бізе, Берліоза, Верді, Моцарта. Тут виступали кращі оперні співаки XIX століття. Все це пишність загинуло під час Паризької комуни, коли комунари театр спалили. Від цього удару він не міг отямитись до тих пір, поки в 1899 році його придбала велика Сара Бернар. Її ім’я, написане на фронтоні будівлі, немов зняло якесь прокляття: зал завжди був переповнений. Величезний успіх супроводжував Сарі Бернар у п’єсах Дюма-батька, особливо в ролі Маргарити Готьє («Дама з камеліями»). На цій же сцені актриса з ампутованою ногою грала, сидячи в кріслі в довгій сукні, «Федру» Расіна. Було їй тоді вже 75 років.

Коли в 1923 році Сара Бернар померла, театр знову втратив творчий імпульс і через деякий час був закритий. Під час окупації нацисти зняли ім’я актриси-єврейки з будівлі. Після звільнення театр офіційно назвали ім’ям Сари Бернар – він носив його до 1968 року, коли рішуче змінив амплуа і став спеціалізуватися на танцювальних постановках.

З тих пір муніципальний театр носить своє нинішнє ім’я і незмінно збирає у себе майстрів сучасного танцю зі всього світу. Тут працювали авангардні хореографи США, Бельгії, Великобританії, Голландії, німецька група сучасного танцю Піни Бауш. Тут народилася популярність нової школи французького танцю, пов’язаної з іменами Філіп Декуфле, Жана-Клода Галлот, Режины Шопін.

Сьогодні кращі хореографи світу – Гаррі Стюарт (Австралія), Еа Сола (В’єтнам), Акрам Хан (Індія) – ставлять вистави в паризькому храмі танцю, що став одним із символів Франції.