Замок Благай

Замок Благай

Замок Благай по-іншому називають Стефан-град – в честь Стефана Косача, герцога, від титулу якого регіон став називатися Герцеговина. Цей старовинний форт стоїть на краю вкрита зеленню скелі над печерою, з якої починається красивий витік річки Буни.

Укріплення над долиною Буни з’явилися ще в іллірійську епоху. В шостому столітті стіни посилили і додали їм висоти. Саме селище Благай з’явилося набагато пізніше – в XII столітті. Удосконалення важливого для території стратегічного пункту тривали протягом наступних століть. У XV столітті замок отримав у спадок від дядька герцог Стефан, відомий тим, що зумів об’єднати землі в єдину державу. Він зробив фортеця своєю літньою резиденцією. Тут в 1424 році народилася дочка герцога, Катаріна, стала останньою королевою Боснії.

З 1465 року у фортеці господарювали турки. Вони розмістили тут гарнізон, а розташоване біля підніжжя скелі поселення Благай розрослося до розмірів міста. Османи побудували в замку мечеть, однак за історичними свідченнями, солдати вважали за краще проводити час не в фортеці на скелі, в тінистих садах Блага, на березі прохолодною Буни. Гарнізон у фортеці перебував до 1835 року.

Сьогодні краще збереглася західна частина замку з 14-метровими стінами. Східна отримала сильні руйнування в початку XIX століття – від вибуху порохового складу. Тоді фортеця вже втратила стратегічне значення, і відновлювати руйнування не стали. З півдня укріплень і не було, т. к. скеля була природною перешкодою. До речі, хитромудрі будівельники саме з південної сторони зробили таємний хід у фортецю. Звичайно, вибратися через нього з козячих стежках було важко, але в умовах воєнного часу це був шанс.

У фортеці збереглися залишки палацу Стефана. Але найкраще в ній – приголомшливий вид на долину річки, сади і виноградники, і аеропорт Мостара.