Момчилова фортеця

Момчилова фортеця

Момчилова фортеця розташована недалеко від села Градыт у муніципалітеті Смолян. Віддаленість від Смоляна – 17 кілометрів, а від Пловдіва – 110 кілометрів.

Зміцнення звели в епоху правління Юстиніана I, який розгорнув масштабне військове будівництво на всьому Балканському півострові. У тому числі їм були створені кілька укріплених ліній – в Родопах, навколо Константинополя, на Дунаї, біля хребта Стара-Планина. Місце, вибране для будівництва фортеці, перш було священним для фракійців: саме тут, на найвищій точці розташовувалося скельне святилище.

Замок був збудований в V столітті і незабаром слов’яни захопили його й повністю спалили. Твердиню відновили лише близько XI столітті. У 1343 році фортеця перейшла до родопскому власникові Момчилу. Згадувалася в ті роки вона як Подвіс і в XIV столітті зіграла вирішальну роль в обороні і стримуванні навали турків на Балкани.

Сам Момчил, якого перейшла фортеця і ім’ям якого вона й була названа, болгарин за національністю. На початку XIV століття він боровся за право претендувати на візантійський престол. Імператрицею Анною Савойської Момчил був удостоєний титулу деспота, а з одержанням ним фортець Св. Ірина і Подвіс імператор Іоанн Кантакузіно проголосив його севастократором (в пізньої Візантійської імперії – вищий придворний титул). Пізніше їм було захоплено зміцнення Ксанті, в якому він зробив власну резиденцію. Крім того, Момчил самостійно вів боротьбу з оттоманськими окупантами, їм також була здобута перемога у битві біля Абдеры (сучасна Греція).

Згодом Момчил був оспіваний в епосі болгар, сербів та інших балканських народів як героїчний борець проти турецьких загарбників.

Інтерес до Момчиловой фортеці в істориків з’явився в кінці XIX століття, а з 1966 року фортецю оголосили археологічним пам’ятником культури. За статусом пішли археологічні дослідження, розпочаті в 1986 році. Всі цінні знахідки були відправлені на зберігання в Регіональний історичний музей ім. С. Шишкова у Смолян.