Петропавлівський монастир

Петропавлівський монастир

Петропавлівський (Лясковський) монастир святих Петра і Павла — один з чотирнадцяти, які розташовані навколо Велико Тирново, побудованих в епоху Другого Болгарського держави. Відноситься до найбільш збереженим монастирям цього часу. Був заснований в 12 столітті. Досі є чинним, в монастирі проживає не більше десятка черниць.

Від Велико Тирново Петропавлівський монастир знаходиться в 6 кілометрах в північно-східному напрямку. Розташований на березі річки Янтра над містом Лясковець, зі скелі, де стоїть монастир, відкривається панорамний вид на Балкани і Дунайську рівнину. Часом найбільшого розквіту релігійного та культурного життя монастиря дослідники називають 14 століття.

Петропавлівський монастир, як і більшість монастирів у Болгарії, відрізняється досить стриманими архітектурними прийомами, зумовлено це передусім тим, що під час турецького рабства обитель була кілька разів зруйнована і відновлена. Цим фактом пояснюється і важкодоступність монастиря, що, втім, не зупинило загарбників.

Історики вважають, що монастир був заснований Асеновцами. Це три брата, які стали правити Болгарією після звільнення від візантійського гніту. Підкреслюється важлива історична роль Петропавлівського монастиря в підготовці національного повстання проти Візантії до 1185 року. Спалений у 1393, відновлений в 1422 році, знову спалений у 1598, після чого відновлювався до 1662 року. На території монастиря побудована дзвіниця висотою 31 метр, яка нагадує середньовічний замок.

Петропавлівський монастир також займає помітне місце в історії болгарського визвольного руху. Протягом трьох років тут ховався Васіл Лєвський – ентузіаст і ідеолог болгарської революції, творець Внутрішньої революційної організації. У 1873 році Васіла Левського стратили за вироком Османського суду. Також з 1869 по 1871 роки монастир відвідували Бачо Кіро, Матей Преображенський та інші. На час підготовки до Квітневого повстання це місце стало притулком для революціонерів.

Духовна школа (богословська школа святих Петра і Павла) була відкрита в монастирі в 1874 році. Петропавлівський монастир набуває важливе просвітницьке значення. Через чотири роки тут засновано сирітський будинок.