Клисурский монастир

Клисурский монастир

Клисурский монастир побудований в горах Стара-Планина, біля самого підніжжя гірського піку Тодорини-Кукли. Відстань до Берковица – 9 кілометрів, до Выршеца – 12. Покровителі монастиря — святі Кирило і Мефодій.

Заснували обитель на початку XIII століття і в той період її називали Врештицкий монастир, оскільки розташований він був у річковій долині Врештица. Протягом декількох століть, з приходом оттоманців, монастир кілька разів спалювали і знову відновлювали.

До XIX сторіччя обитель збудували заново на пожертви місцевих парафіян. Очолив всі роботи по відновленню архімандрит Дамянов Антім з Берковицы. До 1869 році монастирська поварні була відбудована завдяки його працям, а трохи пізніше до неї додалася каплиця святого Миколи. З 1887 по 1890 роки на території монастирського комплексу з’явилася церква святих Мефодія і Кирила. Таким чином згодом був зведений комплекс господарських будівель і храмів. Головну церкву урочисто освятив митрополит Видинский в 1891 році.

Клисурский монастир поступово ставав одним з центрів зміцнення і розвитку нової літератури Болгарії, а також ядром народного просвітництва. Завдяки монастиря поступово міцніла й утверджувалось християнство в цій області.

Головна церква була відреставрована вже після звільнення болгар від османського ярма, а нинішній іконостас був виготовлений і поставлений майстрами з Самокова.

В центрі архітектурного ансамблю Клисурского монастиря розташований б’є джерело, за переказами, що володіє цілющими властивостями.

Сьогодні обитель є чинним жіночим монастирем. Для паломників тут пропонується ночівля і різна довідкова література.