Алботинский скельний монастир

Алботинский скельний монастир

Алботинский скельний монастир (також відомий як Албутинский монастир) – це недіюча середньовічна обитель, розташована в горах в єпархії Відін, між селами Градец і Раброво.

Комплекс, побудований у вапняковому масиві з північної сторони річки Тополовец на висоті близько 25 метрів, включає в себе печери і скельні навіси природного походження, а також прорубані людиною приміщення і ніші, що призначалися для релігійних і побутових потреб. До обителі веде вузька крута стежка, в основі якої знаходиться фонтан Хайдук. У давні часи монастир служив притулком для скотоводцев і каменярів. З-за своєї легкодоступності він був розграбований вандалами і мисливцями за скарбами.

Люди жили тут у XIV столітті, про що свідчать збережені фрагменти настінних розписів та виявлені у 29-ти місцевих християнських похованнях прикраси (сережки, браслети). Велика кількість могил, що належать представникам духовенства, вказує на те, що монастир був значущим місцем. З небагатьох збережених історичних свідчень вчені встановили, що колись тут знаходилося село під назвою Алтовин.

Комплекс складається з восьми кімнат. У центральній частині розташовується тринефна монастирська церква, прорубані у вапняковому масиві. У відповідності з канонами вона орієнтована з заходу на схід. В даний час південно-західна частина храму майже повністю зруйнована. Наявність баптистерія є свідченням того, що церква використовувалася не тільки для читання молитов монахами, але і для проведення громадських богослужінь. У північно-західній частині споруди знаходиться другий поверх. Це друге за розмірами приміщення, яке, імовірно, служило в якості столової. З західної сторони комплексу розташовуються чернечі келії, кухня, склад. Назва монастиря не збереглося, але існує версія, що він був присвячений Воскресінню Христовому.

Відвідування цієї обителі рекомендується всім, хто цікавиться історією, археологією і культурою Болгарії.