Руїни монастиря Св. Трійці

Руїни монастиря Св. Трійці

Монастир Святої Трійці розташований на південний схід від міста Враца, в місцевості під назвою «Манастирски дол». Він був побудований біля підніжжя скель, на лівому березі річки, що спадає вниз мальовничим водоспадом і протікає через долину. Зараз це місце є частиною природного парку «Врачански балкан».

Вивчення збережених залишків будівлі показало, що обитель була зведена в XIV столітті, в роки існування Другого Болгарського царства. У роки османського рабства монастир прийшов в занепад і знову воскрес на початку XVII століття. Разом з сусіднім монастирем Святого Іоана він був головним центром болгарської освіти і літератури в районі Врацы. Тут писалися й переписувалися книги, а також здійснювалося співробітництво з навчальними центрами в регіоні – в селах Долна-Кремена, Влашко, Долна-Бешовица, Камено-Поле, Черепишским монастирем Успіння Богородиці, Етропольским монастирем Святої Трійці та ін.

Духовна обитель не переставала існувати і в темні століття турецького рабства, допомагаючи підтримувати національну свідомість болгарського народу. Про монастирі розповідали легенди і перекази. Одна з них пов’язана з ім’ям повстанця Коло, чий загін охороняв обитель.

По всій імовірності, монастир Святої Трійці був розграбований і зруйнований розбійниками на чолі з османом Пазвантоглу в кінці XVIII – початку XIX століття, коли вони кілька разів намагалися захопити Врацу. Тоді постраждало безліч сіл в окрузі, були розорені церкви і монастирі.

В даний час від обителі збереглися лише фрагменти стін, зарослі кущами та бур’янами. В результаті досліджень були виявлені фракійські та античні гончарні вироби – це свідчить про те, що місце було заселене людьми ще кілька тисяч років тому. Трохи вище серед скель було знайдено фракійське святилище.

Монастир був оточений кріпосною стіною у формі трапеції, побудованої з каменів, скріплених розчином. Західна частина стіни збереглася до наших днів – вона досягає трьох метрів у висоту. Всередині обгородженого простору знаходяться руїни заснування церкви заввишки півтора метра. Судячи з усього, це був храм з апсидою і притвором майже квадратної форми.

На жаль, монастир зазнав руйнування і в більш пізній час. На його території було організовано водосховище.