Дивотинский монастир Св. Трійці

Дивотинский монастир Св. Трійці

Дивотинский монастир – діюча чоловіча обитель, зведена на честь Святої Трійці, належить Софійській єпархії Православної церкви Болгарії. Знаходиться на півночі гірських схилів Любліна, недалеко від Перника.

Дані про історію монастиря зовсім небагато. Згідно з одним із переказів, заснував монастир болгарський цар Петро, який правив з 927 по 970 роки. Інший переказ, сформоване в період турецької окупації, свідчить, що Дивотинский монастир заснував місцевими жителями, оскільки саме на цьому місці вони знайшли скарб. У 1382 році монастир серйозно постраждав, так як турки захопили Софію, але в XV столітті обитель була відреставрована.

В записах пізніших богослужбових книг збереглися імена кількох монастирських настоятелів і деякі події, що стосуються історії монастиря. У 1581 році ігуменом був Єремія. У 1612 році в монастирі була написана ікона Богоматері, з часом її стали почитати як чудотворну. З 1743 року ігуменом був Лазар, а духівником – Мартіан. У 1763 році в монастирі майстром Фомою була оновлена чешма (колодязь). В 1781 році був відремонтований храм при монастирі.

У 1811 році монастирський ігумен Петро здійснив паломництво прямо на Св. Гору, звідки приніс богослужбові книги. У першій половині XIX століття в обителі діяла келійна чернеча школа. Останній раз монастир був оновлений в 1875 році – тоді до монастирського комплексу додалися два двоповерхові будівлі.

З моменту створення і до теперішнього моменту не припинялися богослужіння в монастирі, а насельники не залишали обитель. Церква при монастирі – однонефна, з апсидою і двома конхами, а також куполом, держащимся на високому барабані, – вважається пам’ятником культури. У 2004 році церква при монастирі пограбували: винесли три ікони, в числі яких опинився образ, написаний у 1790 році.