Фортеця Калета в Белоградчике

Фортеця Калета в Белоградчике

Белоградчика – невелике містечко, з кількістю жителів трохи більше 5 тисяч, частина Відінської області. Розташована фортеця Калета на одній з ключових стратегічних позицій у Дунаю. Оскільки саме Відін здавна вважався найважливішою метою кожного завойовника, що йшов на Болгарію, то розташування фортеці дозволяло утримувати ворога на його шляху до північно-західній частині Болгарії.

Спочатку фортеця планували побудувати у формі півкола вздовж Дунаю, діаметр споруди повинен був бути близько 1800 метрів. Відомо, що будівельниками перших фортифікаційних споруд в цій області були римляни. Пізніше їх спорудження при мінімальних змінах з успіхом використовувалися в Середньовіччі. В період з 1689 по 1720 роки було здійснено перевлаштування Видина, в результаті чого місто разом з Калафатом і Калафатским островом сформували укріплену групу, яка герметично закриває прохід до Нижнього Дунаю.

Сторона фортеці, яка виходить до Дунаю, включає в себе дві кам’яні укріплені стіни. Стіна, вид з якої відкривається на сушу, нагадує за формою незграбне зміцнення. Воно було оформлено з стовпів, висота яких варіюється від 200 до 500 метрів. Всього їх сім, а між собою їх з’єднує прибережна 18-метрова стіна з вісьмома бастіонами. Тут проходить зовнішній рів глибиною близько 6 метрів. Він заповнюється річковою водою.

З боку землі засипаний рів наполовину, тут збереглися кріпосні ворота: «Флорентин», «Эничер», «Базар» і «Стамбул». Всі ворота являють собою склепінні проходи з вартовими приміщеннями всередині. Через рів пролягали дерев’яні мости, деякі з них були рухливими і піднімалися в нічний час.

Біля воріт «Стамбул» ширина і глибина рову була значно більше щодо інших воріт. До того ж тут рів був квадратної форми, щоб служити стоянкою дунайської флотилії Оттоманської імперії.

Захист фортечних воріт і мостів забезпечували солдати, які стоять перед воротами і на стінах. Стрільба здійснювалася через амбразури. Ще п’ять воріт ведуть прямо до Дунаю.

Сьогодні у фортеці регулярно проводяться фольклорні фестивалі, а також знімаються історичні та документальні кінострічки.