Кафедральний собор Успіння Богородиці

Кафедральний собор Успіння Богородиці

Кафедральний собор Різдва Богородиці — це православна церква, розташована в старій частині міста Пловдив. Є відомості, що на місці, де сьогодні стоїть храм, близько IX-X століть знаходилася старовинна церква. У 1189 році вона була розграбована хрестоносцями в ході Третього Хрестового походу. Пізніше будівлю було відновлено, а поруч розмістився монастир. Ймовірно, під час османського вторгнення і завоювання міста в 1364 році свята обитель була зруйнована.

В епоху Відродження від давньої величної церкви не залишилося і сліду. В період з 1844 по 1845 рік майстри з міста Брацигово звели на цьому місці новий храм – собор Різдва Богородиці. У рік завершення будівництва церква була освячена.

Значних розмірів бескупольная базиліка з однією апсидою була побудована цілком з каменю. В довжину і ширину споруда сягає 32 та 17 метрів відповідно. Внутрішній простір храму розділене на три нефи двома рядами по шість колон. Колони увінчані декоративними капітелями у стилі бароко і з’єднані один з одним кам’яними арками. З-за існували в роки османського панування обмежень, що стосувалися зведення православних храмів, собор не має купола. У західній частині знаходиться притвор, а зі східної сторони – вівтар.

Іконостас у стилі ампір належить роботі майстрів-різьбярів Димитру і Антону Станішевим. У довжину він досягає 14,3 метра, а завширшки – 3,7 метра. У різьблених елементів, що прикрашають іконостас, простежуються квіткові мотиви: вінки дубових гілок, троянди, ромашки, маргаритки, виноград, листя – все виготовлено з дерева і пофарбована в золотий колір. Під рядом царських ікон у медальйонах знаходяться зображення святих і сцени зі Священного Писання, велика частина яких написана Н. Ондринчаниным. Ікона «Пресвята Богородиця з немовлям Ісусом» (1875) належить пензлю відомого болгарського живописця Станіслава Доспевского.

Побудована в 1881 році за проектом Иосифа Шниттера дзвіниця являє собою триповерхову вежу, увінчану куполом. Чотири дзвони були відлиті Лазарем Велегановым. Над арочним входом в дзвіницю, яка служить прикрасою храму, висічена подячна напис «В пам’ять визволителям».