Пам’ятник Марату Казею

Пам'ятник Марату Казею

Пам’ятник піонеру-герою Марату Казею встановлений в центрі Мінська в парку, названим його ім’ям в 1959 році. Авторами стали скульптор С. Селіханов, архітектор Ст. Волчек.

Один з самих юних героїв Великої Вітчизняної Війни, хлопчик 12 років разом з матір’ю і сестрою набрав партизанський загін і став прославленим розвідником штабу бригади імені К. К. Рокоссовського на окупованій фашистами рідної землі.

Його мати вбили німці, сестра отримала сильне обмороження ніг і на літаку була відправлена в госпіталь в Москву. Марат залишився один. Прагнучи помститися ворогам, він виявляв безрозсудну хоробрість, від якої ставало не по собі дорослим чоловікам.

Загинув Марат Казей в 14 років, прийнявши нерівний бій з репортерами його німецькими солдатами. Розстрілявши всі патрони, витративши боєприпаси, він ступив у гущу ворогів з гранатою в руці і підірвав їх разом з собою.

У 1965 році Марат Казей був нагороджений посмертно вищої військової нагородою СРСР – Герой Радянського Союзу.

Пам’ятник зображує останній бій героя. В одній руці Марат все ще тримає вже непотрібний автомат, в якому більше не залишилося патронів, іншу вже підняв над головою, занісши для останнього кидка в підступають до нього ненависних фашистів.

У радянський час пам’ятник був дуже відомий. Біля нього приймали в піонери, проводили урочисті лінійки, покладали вінки, квіти, читали натхненні вірші. Зараз тут не так багатолюдно, але влітку часто можна побачити квіти у ніг юного героя, що так рано расставшегося з життям, пожертвувавши їм заради своєї країни.