Свято-Микільський монастир

Свято-Микільський монастир

Православний Свято-Миколаївський жіночий монастир в Могилів – пам’ятник архітектури XVIII століття, був побудований в стилі бароко. Початок будівництва монастиря відноситься до XVII століття, коли архієпископ київський Петро Могила отримав дозвіл короля Владислава IV на зведення церкви Святого Миколая в Могильові. У 1637 році був побудований дерев’яний храм, а в 1672 році – кам’яний храм Святого Миколая, навколо якого виник Свято-Микільський жіночий монастир.

Під час Північної війни монастир шведи грабували, а пізніше і інші любителі варварських набігів. Під час одного з пограбувань спалахнула пожежа, під час якої згоріли всі дерев’яні споруди монастиря і сильно постраждали кам’яні.

У 1719 році черниці жіночого монастиря переселилися в більш безпечний в ті роки Барколабовский монастир, а в стінах Свято-Микільського монастиря організували чоловічий монастир, який існував у Могилеві до 1754 року, після чого чинним залишався тільки собор Святого Миколая.

У 1934 році радянські чиновники закрили Нікольський собор, начиння конфіскували, а іконостас зруйнували. У стінах собору влаштували пересильну тюрму. В’язницю закрили в 1941 році. Після війни в стінах колишнього храму влаштували книгосховище. Невміла реставрація і використання храму не за призначенням ще більше зруйнували його. Тому, до моменту передачі Православної Церкви в 1989 році, монастир знаходився в жалюгідному стані.

Зараз монастир повністю відновлено та упорядковано. У 1996 році в ньому організовано сестринство в ім’я Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. При монастирі діє недільна школа та молодіжний церковний хор.