Вітебська Ратуша

Вітебська Ратуша

Вітебська ратуша – символ Вітебська, його горда пам’ять про часи незалежності і самоврядування. Ратуші дозволяли будувати лише тим містам, яким було даровано магдебурзьке право — звід законів, за яким місту, в якому функціонували всі необхідні інститути і неухильно дотримувалася законність і порядок, дарувалися свободи від феодальних повинностей, місцевих законів, державного суду.

У 1597 році король Польщі і Швеції, великий князь литовський Сигізмунд ІІІ Ваза надав магдебурзьке право місту Вітебськом. У Вітебську виник свій орган самоврядування-магістрат і була побудована дерев’яна ратуша на ринковій площі.

У 1623 році у Вітебську сталися масові заворушення у зв’язку з повстанням православного населення проти уніатської церкви. За це в 1624 році Вітебськ було позбавлено магдебурського права як місто, який не в стані підтримувати порядок і спокій у своїх стінах.

У 1644 році за видатні заслуги у війні з Росією король Польщі і князь Великого Князівства Литовського Сигізмунд III відновив магдебурзьке право у Вітебську, у зв’язку з чим була постановлена і ратуша. Дерев’яна будівля ратуші неодноразово згорало, тому, у 1775 році було вирішено побудувати цегляну ратушу.

У 1883 році на вежі ратуші було встановлено годинник і добудована гостроверха вежа у вигляді ротонди. У 1911 році був добудований третій поверх. Починаючи з 1924 року в колишній ратуші розмістився краєзнавчий музей.

В пам’ять закатованих у роки Великої Вітчизняної війни перед ратушею партизанам, на місці колишніх шибениць поставили пам’ятний знак.