Кам’янецька вежа

Кам'янецька вежа

Кам’янецька вежа – пам’ятка романського стилю, донжон волинського типу, побудований в 1271-1288 роках. Донжон – висока неприступна вежа, останній рубіж оборони феодального замку. Такі башти були розраховані на тривалу облогу, тому включали в себе і житлові приміщення, і продовольчі склади, і боєприпаси.

Кам’янецька вежа була побудована на високому березі повноводної річки Лісовий. Конструкція і розташування вежи робило її практично неприступною. З вежі круговий обстріл вівся з луків на значні відстані, і вороги не могли підійти до її стін.

За цю місцевість, звану в XIII столітті Берестейської, постійно велися війни, так як з усіх боків її оточували жадібні сусіди: Русь, Литва і Мазовія. Берестя належало Галицько-Волинським князям.

Князь Володимир Василькович вирішив зміцнити кордони і побудував кілька сторожових веж. До наших днів збереглася тільки Кам’янецька. Точна дата побудови вежи невідома, але перша згадка про місто Кам’янець, що виросло навколо вежі, зустрічається в Іпатіївському літописі: «І улюби місце те над берегомъ рекы Лысны і отереби е и потомъ сруби на немъ город і нарче ім’я йому Кам’янець зане шв земля камена».

Висота вежі 29,4 метра. Вона збудована у п’ять ярусів. Зовнішній діаметр башти 13,5 метра. Товщина стін 2,5 метра.

У 1960 році Кам’янецька вежа була оголошена пам’ятником архітектури, відреставрована і всередині неї організований філія етнографічного музею. Частина музейних експонатів з’явилася після археологічних розкопок в 1970 році під керівництвом М. А. Ткачова. Інші експонати розповідають про історію краю Кам’янецького та будівництві вежі.

Нині Кам’янецька вежа стала не тільки цікавою пам’яткою і музеєм, але і центром, організуючим середньовічні фестивалі та реконструкції історичних боїв.